Електробезпека
Питання: Надання першої медичної допомогои при всіх трьох випадках враження електричним струмом.
Відповідь: Перша допомога складається з двох етепів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому долікарської медичної допомоги. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. Ураження легке (потерпілий не знепрітомнів, не порушені дихання і серцева діяльність ), а є тільки слабість, іноді спостерігається нервове сіпання окремих м’язів, то потерпілого слід покласти, зігріти (розігріти руки,ноги,тулуб, до них покласти грілку, дати гарячий чай).
Обов’язково відправити поетрпілого до лікарні для медичного огляду, щоб запобігти ускладненьЮ що можуть виникнути після електротравми.
Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був запаморочений або тривалий час знаходився під дією електроструму, необхідно покласти його в сухе місце, накрити ковдрою, забезпечити спокій, спостерігати за його диханням і пульсом. У випадку, коли потерпілий знепритомнів, але є стийкій пульс і дихання, його слід покласти, забезпечиди досуп свіжого повітря, піднести до носа ватку змочену нашатирним спиртом, розтерти і зігріти.
Якщо потерпілий дихає слабо, або за відсутності у ньго ознак життя (нема дихання, серцебиття, відсутній пульс, зиниці розширені і не реагують на світло) терміново приступають до оживлення потерпілого – штучне дихання, непрямий масаж сердця. Допомога надається до прибуття лікарів. Констатувати смерть має право тілки лікар.
Питання: Які фактори впливають на ступінь враження електричним струмом?
Відповідь: залежно від умов, які підвищують або знижують небезпеку враження людини еектричним струмом, наявні такі чинники:
- Клас приміщення за ступенем безпеки враження електричним струмом;
- Сила враження;
- Опір людини;
- Струм, який проходить через тіло людини;
- Тривалість дії струму на організм людини;
- Шлях проходження струму в тілі людини;
- Площі контакту людини струмопровідними частинами;
- Вплив навколишньгь середовища.
Питання: Перерахувати колективні та індивідуальні засоби захисту від враження електричним струмом.
Відповідь:
Колективні засоби: заземлення, занулення, швидке виключення, вирівнювання потенціалу, мала напруга, ізоляція струмопроводів, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки.
Індивідуальні засоби: засоби захисту та запобіжні пристрої, ізолюючі штанги, ізолюючі та електровимірювальні кліщі, діелектричні рукавиці, інструмент з ізольованими ручками, діелектричні килимки та калоші, переносне заземлення, огороджувальні пристрої, плакати та знаки безеки.
Доповнені індивідуальні засоби: окуляри, каски, протигази та распіратори, рукавиці, запобіжні монтерскі пояси і страхувальні канати.
Питання: Якого діаметру використовуються сталеві провідники для заземлення?
Відповідь: 5мм – внутрішнє, 8мм – зовнішнє.
Питання: На якій відстані контактного дроту, що знаходиться під напругою можна гасити пожежу водою чи пінним вогнегасником?
Відповідь: на відстані 7 м. в сторону від контактної мережі.
Питання: Чи дозволяється працювати з електроінструментом при напрузі 220 В у приміщеннях з підвищеною безпекою?
Відповідь: забороняється.
Питання: Яка напруга використовується в особливо небезпечних приміщеннях при роботі з електроустановками?
Відповідь: не вище 12В.
Питання: Які основні причини несащних випадків при обслуговуванні електромереж і електроустановок?
Відповідь:
- Допуск до роботи осіб, які не мають кваліфікаційної групи з електробезпеки;
- Допуск до роботи осіб, які не знають приміщень і зовнішніх установок за ступенем ураження електричним струмом;
- Роботу на електроустановках і електроінструментом без заземлення, занулення, без перевірки опору ізоляції в мережах споживачів електроструму;
- Роботу без зняття напруги, без засобу колективного та індивідуального захисту;
- Роботу без наряду-допуску;
- Нерегулярне навчання та переатестацію ерсоналу, який обслуговує електромережі та електроустановки.
- Допуск до роботи осіб без медичного огляду.
- Початок рботи без попередньої перевірки відсутост напруги, розширення зони робочого місця.
Питання: Види ураження електричним струмом.
Відповідь: розрізняють два види ураження електричним струмом «електричні травми» та «електричні удари»
Електричні травми – це ураження тканин і органів в наслідок проходження струму чи впливу променів електродуги на людину.
Серед електротравм умовно видляють місцеві електротравми
Місцева електротравма це – це локальне ушкодження цілісності тканини тіла, кісток під впливом електрострууму чи елеектродуги.
Характеними видами місцевих електротравм є такі: електричні опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження.
Електричний удар – збудження електричним струмом живих тканин у вигляді судорожних сорочень м’язів.
Види електричних ударів:
- Судорожне ледве відчутне скороченням’язів.
- Удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів без знепретомлення.
- Удари, що призвели до судорожних скорочень м’язів зі знепретомленням, але з роботою органів дихання і сердця.
- Втрата свідомості і порушення серцевої діяльості або дихання.
- Удари, що викликали клінічну смерть.
Питання: Назвати основні та додаткові електрично-захисні засоби захисту в електроустановках до 1000В.
Відповідь:
До 1000В. Вище 1000В.
Ізолювальні штанги;
Показчики напруг для фазування; Показчики напруг; Ізолювальні та електровимірювальні кліщі; |
Ізолювальні штанги;
Ізолювальні та електровимірювальні кліщі; Показчики напруг; Показчики напруг для фазування; Діелектричні рукавички; Слюсарно-монтажний інструмент з ізолювальними ручками; Переносні заземлення. |
Питання: Хто допускається до роботи з переносним електричним інструментом?
Відповідь: спеціально підготовлений персонал, який має відповідну групу допуску по електробезпеці (не нижче ІІ-ї – ІІІ-ї, вік 18 років, якщо менше, то під наглядом)
Питання: В яких випадках опори, шляяхопроводи, покрівлі, огородження заземлюють?
Відповідь: для захисту від прямих ударів блискавки. Згідно з протипожежними нормами будинки, споруди обладнуються системами блискавкозахисту. Відсутність їх сприяє винекненню пожеж.
Блискавкозахист – це комплекс захисних заходів від розрдів атмосферної статичної електрики, який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від загорання, вибухів. (Мережа ближче 5м постійний струм, 10м змінний струм).
Питання: Яких правил техніки безпеки необхідно дотримувтись в акомуляторному приміщенні?
Відповідь: Забороняється – курити, використовувати відкритий вогонь, зберігати та приймати харчові продукти.
Перед роботою з акомуляторними батареями необхідно надіти бавовняний костюм із кислотозахисним просоченням або грубововняний костюм, прогумований фартух, гумові кислотостійкі рукавички, шкіряне взуття, захисні окуляри, а також виключити рубильник акомуляторної батареї і вийняти запобіжники на щитку живлення.
При виготоаленні електроліту забороняється лити воду в кислоту.
Питання: Щотаке крокова напруга?
Відповідь: це напруга між двома точками кола струму, які знаходяться на відстані кроку одна від одної, на яких одночасно стоїть людина. При переміщенні з зони розтікання електричного струму між ступнями ніг виникає різність потенціалів, що приводить до враження електричним струмом. Для виходу з зони потрібно повільно пересуватись, не відриваючи ступні ніг від землі.
Питання: Які роботи має право роботи локомотивна бригада при прийнятому струмоприймачу?
Відповідь:
Дозволяється: зміняти перегорілі лампи в кузові, крім місць, захищених блокуючими пристроями; під кзовом електровозів та у середині вагонів ЕРС – при знеструмлених колах освітлення; протирати скло кабіни у середині та зовні і лобову частину ккузова.
При цьому забороняється наближатись до контактног провода та струмонесучих частин, що знаходяться під напругоюю контактної мережі, на відстань меньше 2м і торкатись їх за допомогою будь-яких предметів; заміняти запобіжники в колах управління, попередньо їх знеструмивши; заміняти прожекторні лампи, якщо їх заміна передбачена з кабіни машиніста; перевіряти виходи штоків гальмівних циліндрів: на локомотивах ЧС2- тілльки на оглядовій канаві, на електросекціях не залізаючи під кузов; перевіряти на дотик нагрів букс.
Крім того на електровозах додатково дозволяється: обслуговувати апаратуру під напругою 50В постійного струму, що знаходиться поза високовольтною камерою; розкривати кожух і настроювати регулятор тиску; перевіряти коло електронного захисту під спостереженням майстра, стоячи на діелектричному коврику та в діелектричних рукавичках; перевіряти подачу піску під колісну пару; обтирати нижню частину кузова; оглядати механічне устаткування і проводити роботи по кріпленню деталей, не підлізаючи під кузов; перевіряти тиск у маслоприймачі компресора; регулювати запобіжні клапани повітряної системи.
Інші роботи на ЕРС при піднятому струмоприймачі, що знаходяться під напругою, проводити забороняється.
Питання: Порогові значення струму
Відповідь: Пороговий відчутний струм – найменше значення відчутного струму, який під час проходження через організм людини викликає почуття подразення (0.6-1.5мА змінного сруму частотою 50Гц, та 5-7мА постійного струму).
Пороговий невідпускаючий струм – найменше значенняя електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини судорожні сскорочення м’язів руки, в якій затиснений провідник (10-15 мА змінного струму частотою 50Гц, та 50-80 мА постійного струму).
Пороговий фібріляційний струм – найменше значенняя електричного струму, що викликає при проходженні через організм людини фібріляці сердця (80-100мА змінного струму частотою 50Гц, та 100-150 мА постійного струму). Задуха, тяжкі опіки, параліч сердця, смерть настає при струмі понад 5А.
Питання: Що таке захисне заземлення?
Відповідь: навмисне електричне з’єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою.
Питання: Наданняя першої медичної допомоги при хімічних опіках
Відповідь: при опіках, визваних кислотами, лужними та іншими їдкими речовинами, вражене місце ретельно промивають великою кількістю води. Після цього обпечене місце промивють 5% розчином марганцово-кислим калієм. Замість нього можна вжити: при опіках кислотою – 10% розчином харчової соди; при опіках лужними речовинами – слабиим розчином (3-6% по об’єму) оцтової кислоти чи розчину (1-2% по об’єму) соляної кислоти. Після промивки обпечені тіла покривають стерильним бинтом, змоченим рослинним маслом.
Питання: Що таке захисне занулення?
Відповідь: навмисне електричне з’єднання з захисним нулевим проводом металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитись під напругою.
Питання: Вихід із зони обірваного на землю котактного дроту.
Відповідь: якщо струмоведуча частина лежить на землі, слід пам’ятати про напругу кроку. Переміщуватись в цій зоі слід з особливою обережністю, використовуючи засоби для ізолювання від землі (діелектричні колоші, боти, килимки, ізолюючі колоди тощ). Без засобів захисту переміщуватися в зоні слід пересуваючи ступені ніг по землі і не відриваючи їх одна від одної.
Питання: Які роботи відносяться до робіт на висоті і які вимоги ставлять до них?
Відповідь: Роботи на висоті – роботи що виконуються на висоті 1.3 м і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2м від неогороджених перепадів на висоті 1.3м і більше. Основним засобом індивідуального захисту під час робіт є запобіжний пояс ПЛ або ПБ.
Роботи верхолазні – роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання аба з монтажних пристосувань, у безпосеедньому просторі на висоті 5м і більше від поверхні грунту, під час виконання верхолазних робіт є запобіжний пояс.
Питання: Вівельнення потерпілого вд дій електричного струму в електроустановках до 1000В.
Відповідь: слід скористатися канатом, палицею, дошкою або будь-яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм. Можна також підтягнути потерпілого з одяг (якщо одяг сухий і вдстає від тіла), уникаючи при цьому доторкання до металевих предметів і оголених частин тіла потерпілого.
Відтягуючи потерпілого за ноги, той, хто надає допомогу, не повинен торкатися його взуття або одягу без надійної ізоляції своїх рук, тому що взуття і одяг можуть бути вологими і проводити електричний струм.
Для ізоляцій рук той, хто надає допомогу,особливо якщо йому необхідно доторкнутися до оголеного тіла потерпілого, повинен надягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом,натягнути на кисть руки рукав піджака або пальто,накинути на потерпілого гумовий килимок,прогумовану тканину або просто суху тканину.
При відокремленні потерпілого від струмовідних частин рекомендується діяти однією рукою, тримаючи другу в кишені або за спиною.
Питання: Вивільнення потерпілого від дії електричного струму в електроустановках понад 1000 В.
Відповідь:Треба натягнути діелектричні рукавичкі та боти і діяти за допомогою штанги або ізолюючих кліщів, розрахованих на відповідну напругу.
При цьому слід пам’ятати про небезпеку напруги кроку, якщо провід лежить на землі.
Питання: Приміщення з підвищеною небезпекою.
Відповідь:Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієй з таких умов ураження електричним струмом: а) підвищена вологість( відносна вологість повітря тривалий час перевищує 75% або пара та конденсуюча волога у вигляді дрібних крапель) або струмопровідний пил;б)струмопровідна підлога(металева,залізобетонна);в)висока температура повітря(+35 С) ; г)можливість одночасного дотику працюючого до з’єднаних з землею металоконструкцій,обладнання з одного боку, та до металевих корпусів електрообладнання – з іншого.
Питання: Особливо небезпечні приміщення.
Відповідь:Це приміщення,що характеризуються наявністю хоча б однією з таких умов ураження електричним струмом:а)відносна вологість повітря постійно тримається близько 100% (стеля,підлога, стіни покриті вологою);б)хімічно активне середовище(у приміщенні є агресивні пари, гази, рідини, які дають на ізоляцію та руйнують струмопровідні частини електроустаткування);в) одночастно дві або більше умов підвищеной небезпеки.
Питання: Ким і коли проводиться перевірка електроінструмента?
Відповідь:До роботи з електроінструментом допускається слюсарі, що мають IIгрупу з електробезпеки.Елекроінструмент перед початком роботи необхідно перевірити зовнішнім оглядом,а потім і при роботі на холостому ходу.
Забороняється експлуатувати електроінструмент,який має хоча б одну з наступних несправностей:а)пошкодження штепсельного з’єднання; б)пошкодження кабелю(шнура) або його захисного покриття;в)пошкодження кришки щіткотримача; г)нечітка робота вмикача;д)іскріння щіток на колекторі з появою кругового вогню;є)витікання мастила з редуктора або його поява з вентеляційних каналів;ж)поява диму або запаху горілої ізоляцій;з)підвищений шум,вібрація,поломка або тріщина у корпусі.
Питання: На які групи діляться захисні засоби?
Відповідь:На основні і допоміжні.
Питання: Які приміщення називаються жаркими?
Відповідь:Температура повітря +35С
Питання: на які групи діляться плакати,що використовуються в електроустановках?
Відповідь: запобіжні написи, плакати поділяються на 4 групи: попереджуючі, забороняючі, наказуючі, вказувальні.
Питання: Вплив електричного струму на організм людини
Відповідь: під час проходження через організм людини електричний струм чинить електричну, термічну, механічну та біологічну дію, що викликає різні порушення.
Питання: Яка велечина струму небезпечна для людини?
Відповідь: 0.03-0.09А
Питання: Яка велечина струму смертельна?
Відповідь: 0.1А
Питання: Фактори, які впливають на наслідки ураження електричним струмом.
Відповідь: тяжкість електротравми визначається впливом факторів:
- Електричного характеру (велечина напруги, сила струму, вид струму (постійний чи змінний), частота при змінному струмі.
- Неелектричного характеру (тривалість дії електроструму).
- Навколишнього середовища (температура, тиск, вологість повітря).
- Шляху проходження струму через організм людини.
Питання: Хто має право зняти забороняючий плокат?
Відповідь: керівник робіт
Питання: Що таке захисне вимикання?
Відповідь: швидкодіючий захист, що забезпечує автоматичне вимикання електроустановки у разі винекнення в ній небезпеки ураження електричним струмом.
Питання: З якою метою виконується захисне заземлення?
Відповідь:
- забезпечення нормальних режимів роботи установки.
- Забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції мережі струмопровідних частин.
- Захисту електроустаткування від перенапруги.
- Захисту людей від статичної електрики.
Питання: В якому порядку необхідно знімати захисне заземлення і занулення?
Відповідь: відключити від корпуса електроустановки. Відключити провідник від електродів. Вийняти електроди.
Питання: В якому порядку необхідно встановлювати переносне заземлення в електроустановках.
Відповідь: заглибити електроди в землю. Підключити провідники до електрода. Підключити провідник до корпуса електроустановки. Ввімкнути електроустановку.
Питання: На яку відстань забороняється приближатись до струмопровідних частин при роботі в електроустановках напругою 6-10кВ?
Відповідь: 0.6м (2м).
Питання: Як переводиться перевірка відсутності напруги в електричняй установці до 1000В?
Відповідь: показчиком напруги до 1000В.
Питання: З яких основних частин складається захисне заземлення?
Відповідь: провідник, заземлювач (електрод або контур).
Питання: Як може бути подана напруга на електро установку після її раптового зникнення?
Відповідь: без попередження.
Питання: Чи дозволяється використовувати некалібровані плавкі вставки запобіжників в електроустановках до 1000В?
Відповідь: не дозволяється.
Питання: Які електроустановки називають діючими?
Відповідь: електроустановки аба їх ділянки, які знаходяться під напругою або частково, або на які в любий момент може бути подано напругу включенням комутаційної апаратури чи за рахунок електромагнітної індукції.
Питання: Яким вогнегасника дозволяється гасити електроустановки до 1000В?
Відповідь: ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8.
Питання: Назвати види вогнегасників
Відповідь: ВП-1, ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8.
Питання: Назвати первичні засоби пожежогасіння в електроустановках.
Відповідь: вогнегасники ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8, пісок, бавовняне покривало.
Питання: Дати визначення пороговим значенням струму.
Відповідь: визначають такі порогові значення струму:
- Найменший пороговий відчутний струм.
- Найменший пороговий невідпускаючий струм.
- Найменший пороговий фібріляційний струм.
Питання: В чому виявляється біологічна дія струму?
Відповідь: біологічна дія струму виявляється у подразненні й збудженні живої тканини організму, що супроводжується мимовілльним скороченням м’язів.
Питання: В чому вичвляється електролітична дія струму?
Відповідь: електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної рідини та крові, що призводить до значних порушень їх фізико-хімічного складу.
Питання: В чому виявляється термічна дія струму?
Відповідь: термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянках тіла, уражені в наслідок високих температур кровоносних судин, нервових клітин, серця, мозку, що призводить до серйозних функціональних розладів.
Питання: Вплив електричного струму на організм людини
Відповідь: дія електричного струму супроводжується зовнішнім ураженням тканин та органів у вигляді механічних ушкоджень, електричних знаків, електроматалізації шкіри, опіків, електроофтальмія. Електричний струм проходячи через організм людини, спричинює термічну, біологічну, електролітичну та механічну дію.
Питання: Назвати основні параметри струму
Відповідь: сила струму, величина напруги, вид струму.
Питання: В яких випадкал локомотивній бригаді дозволяється підніматись на дах ЕРС?
Відповідь: при знеструмленні контактної мережі. З дозволу енергодиспетчера в усній або письмовій формі. Заземлення контактної мережі ізолюючими штангами.
Питання: Як підключається електроінструмент на напругу 42-220В
Відповідь: дозволяється виконувати підключення персоналу, допущених до робот з відповідною групою допуску (3-4).
Питання: Кому дозволяється вставляти запобіжники, замінювати електричні лампи, з дотриманням яких вимог?
Відповідь: електроперсоналу, який має групу допуску по електробезпеці не нижче ІІІ-ї, з вживанням засобів індивідуального захисту.
Питання: Чи необхідно перевіряти відсутність напруги, якщо прилади показують його відсутність.
Відповідь: Так
Питання: Яка небезпечна напруга для життя людини?
Відповідь: в сирих приміщеннях – більше 12В, а в сухих – більше 42В.
Питання: Що називається електричним струмом?
Відповідь: направлений рух електронів по провіднику в замкнутому полі під дією ЕРС.
Питання: Що таке коротке замкнення?
Відповідь: випадкове електричне з’єднання струмопровідної частини при порушенні ізоляції або обриву проводів.
Питання: Що необхідно зробити, якщо під час роботи зупинили подачу електроенергії?
Відповідь: електроапаратуру виключити і доповісти керівнику робіт.
Питання: Чи являється організм людини провідником електричного струму?
Відповідь: являється тому, що організм людини має велику кількість вологи та солі.
Питання: Яка найвища група допуску з електробезпеки може бути присвоєна учням ПТУ (віком до 18 років)?
Відповідь: ІІ-а
Питання: Радіус дії крокової напруги
Відповідь: 8-10 метрів
Питання: Яку відповідальність несуть особи в порушенні правил ПТЕ і ПТБ?
Відповідь: особи, винні в порушенні правил, притягуються відповідно від наслідків порушення:
- Дисциплінарна;
- Адміністративна;
- Матеріальна; Кримінальна.
Питання: Чи дозволяється працювати в вологих приміщеннях з напругою 220В?
Відповідь: дозволяється при наявності основних та додаткових засобів захисту до 1000В.
Питання: Яким чином маркерують електрозахисні засоби, не витримавши іспитів?
Відповідь: перекреслюють штамп червоною фарбою. Та надрізом на рукавицях.
Питання: Яка частота струму являється небезпечною?
Відповідь: 50-60Гц, тому що співпадає з частотою ударів сердя.
Електричний струм – направлений рух електронів по провіднику (ампери).
Напруга – різність потенціалів між двома крапками (вольт).
Опір – здібність матеріалу надавати перешкоду проходженяя електричного струму (ома).
Частота змінного стуму – кількість періодів за одну секунду (герци).
Змінний струм – струм який змінюється по велечині і направленні.
Одиниці виміру
ЕРС – вольтах f – частота в герцах (Гц)
Потенціал – вольтах U – напруга в вольтах (В)
Р – потужність (Вт) I – струм в амперах (А)
Q – Кількість теплоти (Дж) R – опір в омах (Ом)
В – магнітна індукція T – температура в градусах
ТЛ – в теслах L – індукція
Ф – магнітний потік (ВБ) веберах
С – ємність (фаради)
F – Сила взаємодії (Н)
Випробовування захитнсх засобів:
Діелектричні кліщі – напруга до 1000В, 2 кВ, 300 сек, 1 раз в 2 роки, понад 1000В, 40кВ, 300 сек, 1 раз в 2 роки;
Інструмент з ізольованими ручками – 2 кВ, 1хв, 1 раз на рік;
Діелектричні боти – 15 кВ, 1хв, 1 раз в 3 роки;
Ізольовані штанги – 1-35 трикратна лінійна напруга, але не меньше 40 кВ 1 раз в 2 роки;
Гумові калоші понад 1000В – 3.5кВ, 1хв, 1 раз на рік;
Гумові килимки понад 1000В – не випробовуються, огляд перед використанням;
Гумові рукавички до 1000В – 6кВ, 1хв, 1 раз в 6 місяців;